Показання та протипоказання для застосування АЗФ-ПІ
Виконання превентивного остеосинтезу АЗФ-ПІ показано: при вогнепальних, відкритих переломах сегментів нижніх кінцівок в перші години після поступлення в стаціонар в системі обов'язкових протишокових заходів; при поєднаній чи комбінованій травмі.
Застосування АЗФ-ПІ протипоказано, якщо наявні: передагональний чи агональний стан; некомпенсований соматичний стан; психічні захворювання з психомоторним компонентом; анаеробна інфекція в зоні оперативного втручання; розповсюджена гнійна інфекція.
При переломах в\гомілкової кістки. Послідовність ПО перелому кісток гомілки може бути наступною: при відсутності загального знеболювання необхідно виконати блокаду місця перелому; далі, при наявності зміщення уламків, виконується ручна репозиція (якщо немає дефіциту часу) або тільки ліквідовується заходження уламків; обробляється операційне поле у зоні бугристості по передньомедіальній поверхні над медіальною кісточкою; по середній лінії між переднім і задньомедіальним краєм великогомілкової кістки виконують місцеву анестезію в зоні бугристості та в зоні медіальної кісточки; у місцях знеболення виконують розтин шкіри і м’яких тканин розміром 8-10 мм; без попереднього свердління отвору, воротком чи дрилем з регульованими обертами вводять 1-2 стержні з більшою робочою частиною в зоні бугристості, а з меншою робочою частиною над медіальною кісточкою, орієнтуючи їх перпендикулярно вісі уламку і приблизно в одній площині.
При необхідності конусні стержні можна вводити у діафізарних ділянках. При цьому використовують свердла, робоча частина яких має діаметр, рівний діаметру тіла стержня у його середній частині: для стегнових стержнів – 5мм, а для в\гомілкових – 4 мм.
На стержні нагвинчують по одній гайці. Беруть заздалегідь приготовлений АЗФ-ПІ із двома нероз'ємними стержнетримачами і монтують його на відповідних стержнях. На стержні нагвинчують ще по одній гайці і підводять їх до стержнетримачів без зусилля.
Утримуючи сегмент у правильному положенні, при необхідності, мануально додатково репонують уламки і фіксують стержнетримачі до зовнішньої опори фіксуючим гвинтом і шляхом контргаєння, рівномірно нагвинчуючи гайки на стержні до стержнетримача. При наявності заходження уламків, маховичком можна виконати дистракцію уламків. Для профілактики тромбофлебітичних ускладнень і для посилення дії фасціально-м’язових футлярів, сегмент бинтують еластичним бинтом від периферії до центра.
Фіксація стержнетримачів до зовнішньої опори
Якщо згідно з клінічними показами введення стержнів неможливе, як рекомендовано вище, їх можна вводити з латеральної поверхні, враховуючи топографію судинно-нервових стовбурів.
При переломах стегнової кістки послідовність дій така ж, як і при іммобілізації переломів гомілки, стержні так само вводяться без попереднього свердлення отворів по латеральній поверхні у зоні великого вертлюга та зовнішнього надвиростку стегнової кістки.
Введення стержнів при переломах стегнової кістки
Для превентивного остеосинтезу переломів стегнової кістки необхідно вводити по два стержні у зоні великого вертлюга і зовнішнього надвиростка (рис.Б). При цьому використовують як нероз’ємні стержнетримачі, так і роз’ємні.
Якщо за клінічними показами введення стержнів неможливе, як рекомендовано вище, їх можна вводити з передньо-латеральної і задньо-латеральної поверхні, враховуючи топографію судинно-нервових стовбурів.
Превентивну іммобілізацію нестабільних переломів кісток таза виконують шляхом введення 1-2 стержнів у гребні клубових кісток з наступною фіксацією телескопічною зовнішньою опорою.
У випадках наявності нестабільних переломів таза, стегнової кістки, кісток гомілки превентивну іммобілізацію потрібно виконувати від центру до периферії (таз, стегно, гомілка).
При переломах плечової кістки стержні вводяться по лінії великого горбка і зовнішнього виростка. Якщо перелом над-черезвиростковий, то необхідно ввести два стержні у дистальному відділі плеча, один стержень у ліктьовий паросток і ще один у дистальний метаепіфіз променевої кістки.
Такий монтаж можливий при наявності АЗФ-К. Якщо застосовується АЗФ-ПІ, то вводиться 1 чи 2 стержні у ліктьовий виросток. Передпліччя при цьому фіксується під кутом 900 і утримується на косиночній пов’язці. Всі стержні повинні бути введені перпендикулярно довгій вісі кінцівки приблизно в одній площині. Зовнішню опору монтують і фіксують у положенні згинання ліктьового суглоба під кутом 900.
При переломах однієї з кісток передпліччя превентивний остеосинтез не виконується. Наявність діафізарного перелому обох кісток передпліччя є показом для застосування ПО. При цьому можна обійтися введенням по одному стержню у ліктьовий паросток і дистальний метаепіфіз променевої кістки з латеральної сторони. Стержні вводити перпендикулярно до вісі сегмента.
Превентивний остеосинтез також можна виконувати відомим АЗФ Костюка, який останнім часом називають апаратом на рамковій основі. (див.посилання І Конструктивні особливості апарата Костюка (АЗФ-К) |
